Дагестан, який поки що перебуває у складі так званої Росії, на очах перетворюється на зону втрати контролю: поки Кремль штурмує Авдіївку та будує парад, усередині країни Кавказ готується “вибухнути”
Радикалізація, безробіття, рекордна народжуваність і крах управлінських вертикалей – так описує поточну ситуацію в Дагестані відомий російський Z-військкор Дмитро Стешин. В опублікованому 6 травня повідомленні він фактично визнає: регіон живе за власними законами та далі відходити від Москви, передає DROBRO.
За словами Стешина, через шалену народжуваність (на 59% вище, ніж у середньому по Росії) у республіці практично немає ні робочих місць, ні реальних перспектив. Молодь масово залишає регіон, а молодь, що залишилася, дедалі частіше виявляється залученою до радикальних рухів.
“Тут не потрібні світлі голови, а тільки нахабство та понти”, – цитує він місцевих співрозмовників.
Бомба уповільненої дії
Особливу тривогу у військкора викликало зростання популярності радикального ісламу у середовищі освічених сімей. Він наводив випадок 2010 року, коли одним із терористів, які підірвали московське метро, виявилася дівчина з сім’ї директора школи та кандидата наук, який на той момент перебував у федеральному розшуку.
“Татко вітав із тим, що донька стала шахідкою”, – пише Стешин.
Дагестан – системна проблема, а не окремий випадок
У своєму повідомленні Стешин прямо говорити: в умовах безлічі націй, мов і кланів жодної працюючої вертикалі влади у республіці не існує. Кожен чиновник думає не про закон, а про ті, “як когось не обурити ненароком”. Проблема не обмежується одними радикалами, вона комплексна: слабка державна інфраструктура, хронічна бідність, клановість, висока злочинність та відчуття безкарності на тлі збільшуваної кількості населення. Це все більше схоже не на регіон Росії, а на самостійну політичну зону.
Історія повторюється? Пам’ять про дві чеченські війни
З огляду на те, що лише 20 років тому Росія пережила дві криваві кампанії у Чечні, нинішня ескалація у Дагестані сприймається як угрожаюче дежавю. П’ятдесяті й дев’яності вже показали, що невдоволення Кавказу здатний на широкомасштабний заколот. Саме з Дагестану в серпні 1999 року почалося вторгнення бойовиків Басаєва та Хаттаба, що поклало початок Другій чеченській війні. Сьогоднішні точкові напади, включаючи вчорашню атаку на поліцію, під час якої було вбито двох силовиків, виглядають як зловісне відлуння того сценарію.
Центр слабшає, околиці міцніють
На тлі демографічного спаду в Центральній Росії та збільшуваного населення на Півдні співвідношення сил поступово змінюється. І якщо сьогодні Москва ще вдає, що “все під контролем”, то реальна керованість вже розмивається, особливо з огляду на те, що боєздатні частини армії втягнуті в український фронт, а внутрішній безпеку забезпечують дедалі більш утомлені сили Росгвардії та МВС.
Росія програє ще одну війну – внутрішню
На тлі цих проблем особливо абсурдно звучить зовнішньополітична експансія Кремля. Країна з некерованими регіонами та гниючою соціальною структурою витрачає трильйони на завоювання, ігноруючи власні осередки нестабільності. Спостерігачі вже не сумніваються: якщо такі процеси не зупинити, йтиметься не про управління Кавказом, а про утримання його в складі країни. І тоді вибух зсередини може бути лише питанням часу. Росія ризикує програти ще одну війну – на власній землі.
