Радянські нафтові родовища видихаються, нових свердловин немає, видобуток нафти на болоті стрімко падає, а разом із нею й ілюзія енергетичної імперії
Головна опора режиму Путіна – експорт нафти починає руйнуватися. Згідно з новою енергостратегією Московії, видобуток “чорного золота” може впасти втричі, а в гіршому випадку взагалі Московія зникне зі світового нафтового ринку, пише DROBRO.
Але нафта — це не просто ресурс, це фундамент російської економіки та влади. І цей фундамент стрімко тріскається під вантажем санкцій, технологій, яких немає, та родовищ, що виснажуються.
Головний страх Кремля все ближче
Кремль завжди боявся цього дня, коли нафта почне закінчуватись. Саме нафтодолари десятиліттями підживлювали спочатку Радянський Союз, а потім і путінську так звану Росію. Але історія знає свою іронію: СРСР обвалився багато в чому через обвал цін на нафту в 80-х. Тепер аналогічний сценарій починає розгортатися знову, тільки цього разу не через ціни, а через виснаження свердловин та технологічної ізоляції.
Епоха “енергетичної наддержави” добігає кінця
Днями уряд так званої Росії затвердив нову “Енергостратегію” до 2050 року, і в ній тривожний вирок нафтової галузі. У базовому “інерційному” сценарії видобуток нафти впаде з нинішніх 530-540 млн. тонн на рік до 287 млн. тонн до 2050 року. Це майже вдвічі менше за поточні обсяги. А експорт звалиться втричі: з 234 до 79 млн тонн на рік. Для країни, яка живе рахунок нафти, такий удар буде смертельним.
У стрес-сценарії повне зникнення так званої Росії з ринку
Якщо санкції посиляться, а світ прискорить відмову від копалин, експорт російської нафти взагалі може обнулитися. У “стресовому сценарії” Московія видобуватиме лише 171 млн. тонн нафти на рік (втричі менше, ніж зараз), і весь цей обсяг піде на внутрішні потреби. Таким чином, так звана Росія просто зникне з глобального нафтового ринку, втративши свої позиції, валюту та вплив. Це вже не просто економічна загроза, а геополітична катастрофа.
Старі свердловини вмирають, нових немає
Нафтогазовий сектор дає третину всіх доходів бюджету та дві третини валютної виручки. Але галузь задихається: старі радянські родовища виснажуються, а нові — нерентабельні. Із 31 млрд тонн розвіданих запасів нафти третину просто невигідно видобувати. Експерт Михайло Крутіхін нагадує: у ключовому нафтовому регіоні Ханти-Мансійському окрузі видобуток уже падає. 2007 року там качали 280 млн тонн, а минулого — лише 205. До 2050 року ця цифра може впасти втричі.
Без Заходу ні технологій, ні обладнання
Московія сьогодні майже повністю залежить від іноземних технологій у нафтовидобуванні. Імпортним залишається 90% бурового обладнання та аналітичного ПЗ; 50% гірничих машин; 30% геофізичного обладнання; 20% обладнання для технічних досліджень. Щоб зберегти поточний рівень видобутку, потрібно замінити більше ніж 1500 позицій критично важливого обладнання. Але це неможливо без доступу до західних технологій, від яких відрізали так звану Росію.
Доходи тануть і разом з ними путінська стабільність
За фактом, комерційно рентабельної нафти на болоті залишилося лише на 8 років. Після цього порожнеча. А з нею руйнування бюджету, дефіцит валюти, крах регіонів, що залежать від нафтових трансфертів, та падіння соціального контролю. Так звана Росія перестане бути нафтовою державою, а разом із цим рухне і міф про “велику енергетичну імперію”, на якій стоїть вся путінська система.
