Напередодні переговорів у Женеві російське МЗС заявило про готовність обговорювати введення в Україні тимчасового зовнішнього управління
Москва, яка не змогла досягти мети на фронті, намагається позбавити Україну суб’єктності на переговорному треку. Агресор запропонував запровадити на українській території зовнішнє управління.
Ідея була озвучена заступником глави російського МЗС Михайлом Галузіним в інтерв’ю державному агентству РФ, пише DROBRO. Галузін повідомив, що російська сторона “готова обговорювати” зі США, європейськими та іншими державами можливість запровадження в українській столиці тимчасового міжнародного управління.
Представник країни-агресора наголосив, що ідею “зовнішнього управління Україною під егідою ООН” раніше пропонував безпосередньо терорист Путін.
“Такий крок дозволить провести в Україні демократичні вибори, привести до влади дієздатний уряд, з яким можна було б підписувати повноцінний мирний договір та легітимні документи щодо майбутньої співпраці наших двох країн”, – сказав Галузін.
Він також додав, що Москва “готова подумати” над припиненням ударів по тилах України у день виборів. Заява прозвучала на тлі підготовки до третього раунду переговорів між так званою Росією, Україною та США, що відбудеться 17–18 лютого у Женеві. Москва різко знизила статус своєї делегації у цьому форматі, поставивши на чолі псевдоісторика Володимира Мединського. Останній відомий тим, що вихвалявся наявністю у росіян зайвої хромосоми, вважаючи це перевагою.
Перед переговорами в Женеві Москва демонструє своє небажання домовлятися про мир. Глава російського МЗС Сергій Лавров, зокрема, вимагав захоплення нових територій України та ліквідації легітимної влади. Агресор також потребує гарантій безпеки для себе. Варто зазначити, що до цього російська влада активно просувала тезу про нібито нелегітимність українського керівництва через перенесення виборів.
Нагадаємо, що вибори в Україні відкладені у повній відповідності до Конституції та чинного законодавства, оскільки в умовах воєнного стану та щоденних ударів по цивільній інфраструктурі проведення голосування фізично неможливе. Значна частина громадян знаходиться на фронті, мільйони людей змушені були залишити свої будинки, а безпека виборчих дільниць у зоні бойових дій та за її межами не може бути гарантованою.
Пропозиція Московії про припинення ударів лише на день для проведення виборів виглядає декларативною і не вирішує фундаментальну проблему безпеки. Фактично йдеться про спробу поставити під сумнів український суверенітет та нав’язати зовнішнє управління державі, яка захищає свою територію від збройної агресії. Таким чином, за кілька днів до переговорів у Женеві російська сторона знову висуває умови, що передбачають втручання у внутрішній устрій України. Це свідчить про збереження максималістських вимог Москви та небажання відмовитися від тиску на Київ дипломатичними та інформаційними методами.