Пані Євгенія – нескорена українка, яка пройшла крізь тюрми, заслання, біль і втрати, але зберегла найцінніше: людську гідність, незламний дух і безмежну любов до України
Народилася Євгенія Павлівна 27 червня 1926 року в селищі Східниця. Працювала бухгалтером на нафтовому промислі, а згодом секретарем Східницької селищної ради. Односельці називали її першою красунею Східниці, бо вирізнялася не лише вродою, а й щирістю, мудрістю та доброзичливістю, пише DROBRO.
Ще зовсім молодою Євгенія Павлівна зробила свій свідомий вибір – вступила до Організації Українських Націоналістів. За свою відданість Україні була заарештована енкаведистами та засуджена до шести років ув’язнення. Табори Сибіру, виснажлива праця на лісоповалі, холод, голод і постійні знущання не зламали її. Вона вистояла, зберігши силу духу, віру в Україну та прагнення до свободи.
Після повернення із сибірського заслання у 1956 році Євгенія Павлівна працювала на швейній фабриці. Згодом доля поєднала її з односельчанином Петром Журавчаком, учасником ОУН-УПА, який також відбув десять років сибірської каторги.
У подружжя народилося двоє дітей (син і донька). Сьогодні ювілярка проживає разом із донькою, яка з любов’ю та турботою піклується про маму. Євгенія Павлівна є щаслива бабуся трьох онуків і прабабуся чотирьох правнуків.
Попри поважний вік і проблеми зі здоров’ям, жінка зберегла добру пам’ять, ясний розум та щирий інтерес до життя. Вона з теплотою згадує пережиті роки, своїх побратимів і події, свідком яких була. У день свого ювілею Євгенія Павлівна з великою радістю зустріла гостей, щиро дякувала за увагу, теплі слова та вітання.
Зворушливо було почути її щире побажання всім присутнім, щоби вони дожити до свого сторічного ювілею.
Щиро вітаємо Євгенію Павлівну! Нехай Господь дарує Вам міцне здоров’я, душевний спокій та ще багато благословенних днів. Низький уклін за незламність, жертовність і любов до рідної землі.