29 місяців розлуки. Окупований Маріуполь. Онкологія мами. Тисячі кілометрів дороги. І зустріч, у яку важко повірити.
Це історія українського морпіха, бойового медика Дмитра Селютіна та його собаки Афіни, передає DROBRO.
12 квітня 2022 року Дмитро потрапив у ворожий полон на заводі Ілліча в Маріуполі. Поруч із ним була Афіна. Але окупанти не дозволили забрати її із собою. Погрожували вбuти собаку, якщо він не залишить її. Дмитро був змушений попрощатися.
Афіна залишилася в зруйнованому, окупованому місті
Понад рік вона перебувала на підприємстві з вивезення сміття. А вдома на Дмитра чекала мама Наталія. Жінка боролася з раком. Перенесла операцію та шість курсів хіміотерапії. Після четвертого хотіла припинити лікування, настільки важко їй було. Але трималася заради сина. І паралельно шукала його Афіну.
Через оголошення, фотографії, незнайомих людей в окупованому Маріуполі. Зрештою Афіну знайшли!
Повернути її було окремою складною історією
Маріуполь, росія, Латвія, Литва, Польща. Понад три тисячі кілометрів. Коли Наталія нарешті обійняла Афіну, сказала, що відчувала, ніби обіймає частинку свого сина.
Уявляєте стан цієї матері?
Син у полоні. Вона сама після важкого лікування. А в її руках собака, яка ще пам’ятає його голос і запах.
Афіна повернулася до Луцька. Народила шістьох цуценят. І родина продовжувала чекати Дмитра.
13 вересня 2024 року сталося те, заради чого вони всі трималися.
Дмитро повернувся з полону. Живий.
Він знову побачив рідних. І свою Афіну. А згодом ця неймовірна собака отримала орден «Собака – Герой України».
Знаєте, серед тисяч страшних історій цієї війни саме такі нагадують, заради чого ми боремося. Заради повернення додому. Заради обіймів матері. Заради можливості знову побачити тих, хто тебе любить. Навіть якщо в них чотири лапи й хвіст.
Нехай кожен український полонений дочекається свого повернення. А кожна родина – своєї зустрічі. Дмитре, дякуємо за службу.
Наталіє, низький уклін за вашу материнську силу.
Афіно, ти справжня молодець!