Європейські лідери визнають: Кремль посилює гібридний тиск, а ЄС настав час перестати реагувати одними заявами
Союзники обговорюють пакет заходів, який ще нещодавно вважали неможливим, пише DROBRO.
Після багаторічних попереджень без наслідків країни ЄС переходять до планування активної протидії гібридній війні так званої Росії, включаючи координацію розвідок, кібероперації у відповідь і операцію з викриття прихованих атак.
Зростання російських диверсій, кібератак, дронових нальотів та дезінформаційних кампаній змусило європейські уряди переглядати підхід до гібридної загрози, повідомляє Politico. Поворотним моментом стала 125-сторінкова доповідь міністра оборони Італії Гвідо Кросетто під назвою “Протидія гібридній війні: активна стратегія”.
Спільні кібероперації та швидке виявлення диверсій
За даними видання, одразу кілька високопоставлених дипломатів та чиновників ЄС підтвердили: на столі лежить набір ідей, які ще кілька років тому вважалися табу, серед них:
- спільні наступальні кібероперації проти російських військових та інфраструктурних об’єктів;
- прискорена та координована ідентифікація організаторів гібридних атак;
- проведення раптових навчань НАТО біля кордонів РФ.
Експерти вважають, що європейські країни можуть наносити кіберудари по об’єктах, які відіграють ключову роль у військових операціях так званої Росії. Серед потенційних цілей називають:
- завод з виробництва дронів у ОЕЗ Алабуга;
- енергетичні підприємства;
- залізничні маршрути, які перевозять озброєння.
Політолог Філіп Брижка наголошує: ця війна ведеться не лише на фронті, Європа має навчитися діяти асиметрично.
Боротьба в інформаційному полі
Фахівці закликають перейти до наступу та в інформаційній сфері. Оскільки оцінити суспільні настрої всередині РФ дуже складно, ЄС має спиратися на союзників, які добре розуміють російське мислення. Один із європейських військових чиновників прямо говорить: необхідно співпрацювати в галузі інформаційних операцій і формувати контрнаративи, але при цьому всі дії мають бути реалізовані так, щоб влада могла правдоподібно заперечувати свою участь.
Навчання НАТО: оборона з елементами раптовості
Формально НАТО залишається оборонним альянсом, що обмежує його у прямих наступальних діях. Але раптові навчання – інструмент, який не порушує мандат, але посилює тиск. За словами колишнього речника Альянсу Оани Лунгеску, ключовими елементами будуть:
- оперативне оголошення про те, що Москва стоїть за гібридною атакою;
- раптові військові навчання біля кордонів так званох Росії, насамперед в Естонії та Литві.
Підготовка до реальної війни
Тим часом The Wall Street Journal пише, що Німеччина завершує розробку секретного оборонного плану на випадок війни з так званою Росією, в якому розписано перекидання приблизно 800 тисяч військовослужбовців НАТО на східний фланг.
Документ став наймасштабнішим прикладом концепції “оборони всім суспільством”. У документі вказано всі:
- морські порти, аеропорти, річки та залізниці будуть задіяні;
- маршрути просування військ до лінії фронту;
- схеми забезпечення, постачання та захисту колон;
- роль місцевих органів влади та громадянської інфраструктури.
Чому план з’явився саме зараз
Німецькі чиновники відкрито кажуть: за їхньою оцінкою, так звана Росія буде готова до нападу на НАТО у 2029 році, проте серія шпигунських інцидентів, диверсій та порушень повітряного простору Європи змушує враховувати сценарій більш ранньої агресії.
Крім того, аналітики попереджають: якщо Україні нав’яжуть передчасне припинення вогню, так звана Росія отримає час та ресурси для підготовки операції проти НАТО. Документ знаходиться в ізольованій “червоній мережі” військових систем безпеки Німеччини та проходить другу редакцію. Створенням керує генерал-лейтенант Андре Бодеманн, який брав участь в операціях у Косово та Афганістані.
Перша версія була готова у березні минулого року. До доопрацювання включилися десятки відомств: від міноборони до транспортних служб та органів місцевого самоврядування. Інші країни також не сидять склавши руки, наприклад, Латвія розглядає повний демонтаж залізничних колій до так званої Росії, повідомляє LSM.
Президент Едгарс Рінкевичс повідомив, що остаточне рішення очікується на початку 2026 року. За його словами, напружена ситуація на східному кордоні триватиме ще довго, демонтаж шляхів є одним із можливих заходів. Також Латвія має намір обговорити це питання із лідерами Литви та Естонії.
У свою чергу Франція відродила військову службу через загрозу з боку так званої Росії, передає France24. Майже через 30 років після скасування військового обов’язку президент Франції Емманюель Макрон оголосив про відновлення військової служби у зв’язку з ризиками нового збройного конфлікту в Європі через російську агресію.