Назавжди в строю: віддаємо честь полеглому офіцерові Олександрові Вербенцю
Сьогодні день похмурий, немов наш настрій, а небо плаче за Героєм. Майор Олександр Вербенець з Трускавця міг ще жити багато років, працювати на благо Трускавця та України, тішитися дітьми, міг ще так багато… Але клята війна забрала його, ворожий дрон не залишив шансів, передає DROBRO.
У похмурий недільний день 29 березня родина, побратими, друзі-поліцейські, представники влади та значна частина Трускавецької громади прибули на Перехрестя Героїв, щоб зустріти Олександра.
«Саша, як же так? Саня, ми не віримо!» – ці слова рясніють не лише в коментарях у соцмережах, а й звучать з вуст дуже багатьох його друзів. Дійсно, ніяк не віриться, що Олександра вже немає з нами, посеред живих. Не віриться, що він, такий спокійний, виважений, мудрий та далекоглядний, такий відданий своїй роботі, своїй сім`ї, своїй професії, рідній Україні, зараз лежить закритий у труні.
Трускавець прекрасно знав Олександра Вербенця – в першу чергу як зразкового міліціонера, капітана, очільника служби дільничних інспекторів міліції. Після реформи правоохоронних органів він став прикладом для молодих поліцейських. Брав участь в АТО, а відколи почалася повномасштабна війна, то майор Вербенець періодично проходив службу у гарячих точках, на східному, північному та південному напрямках.
Його участь у місії на Донбасі в березні 2026 року мала стати черговим епізодом, наближалася ротація. Але на світанку 26 березня в місті Костянтинівка біля Краматорська ворожий дрон влучив у двох поліцейських з Батальйону поліції особливого призначення (БПОП) «КОРД» (стрілецький). Попри всі намагання побратимів, евакуювати пораненого офіцера Олександра змогли лише через декілька годин, тож час спливав, а разом з ним спливала дорогоцінна кров – носій життя…
Як же сумно та гірко все це усвідомлювати, що передові технології, які мали б полегшувати життя людям, приносити радість та натхнення, насправді це життя забирають, перетворюють його в кошмар.
Світлої пам`яті Олександр Вербенець народився 6 листопада 1978 року. Своє життя він присвятив роботі у правоохоронних органах. Зокрема у Трускавці – 20 років служби в міліції/поліції. Створив сім`ю, дбав про неї, а також дбав про лад та безпеку в нашій громаді. Був прикладом для всіх – і людей у формі, і цивільних, і навіть для ворогів, адже навіть вони, правопорушники, визнавали його правоту, його мудрість, його справедливість. Тому нема жодної людини, котру б не засмутила ця звістка про його трагічну загибель на фронті.
Цей біль, цей сум, ця порожнеча змушують якось висловитися, вийти назовні. Тому люди не лише пишуть лаконічні коментарі, а й вірші. Один з них, від друзів сім`ї з Трускавця, з присвятою полеглому Олександрові Вербенцю, розміщуємо тут.
Олександре… вчора ще був день,
А сьогодні — тиша, мов з каміння.
Ти пішов у бій — і не вернувсь,
Та залишив світло і коріння.
Майор поліції… та перш за все —
Людина світла і відкрита.
Чесність — наче зброя у руці,
І душа, що вміла щиро жити.
Трускавець схилився у журбі,
Вітер носить біль між вулицями.
Кожен крок нагадує про те,
Що ти був — і будеш між серцями.
Ти любив життя — просте, живе,
Сміх і день, що сходить над землею.
І тепер у кожному “живи”
Є частинка, залишена тобою.
Не зламався. У бою стояв.
До останнього — за правду, за свободу.
І тепер твій шлях — це тихий храм,
Де герої входять у безсмертя роду.
Спочивай…
Олександре, світлий наш, прощай,
Нам тебе не вистачає… друже…
А ось інші поетичні рядки, які линуть з Нового Роздолу:
На столі свічка пам’яті горить,
Віск краплями на низ спадає.
Земля ридає, плачуть небеса.
Героя ми у Вічність проводжаєм…
Переглянути цей допис в Instagram
Справжнє людське море розлилося на Перехресті Героїв під час зустрічі «на щиті» полеглого Олександра. Панахиду відправили отці Андрій Гладкий, Володимир Бондарчук, Любомир Кушнір та Василь Полянко. Також отець Василь Полянко виголосив слово, в якому згадав про співпрацю волонтерів «Дрогобиччина SOS» та Клініки стоматології з воїнами, зокрема зі світлої пам`яті Олександром, а також про плани, яким, на жаль, не судилося збутися.
Далі траурний кортеж попрямував до каплиці церкви святого Миколая, де панахиду відслужив отець-декан Петро Івасівка у співслужінні з отцями Андрієм Гладким та Василем Полянком. Зараз проходить чин прощання з воїном-Захисником.
Нагадуємо, що попрощатися з полеглим поліцейським, Героєм Олександром Вербенцем можна сьогодні, 29 березня, у каплиці церкви святого Миколая у Трускавці.
О 18.00 – чин парастасу.
Завтра, 30 березня, о 10.00 з каплиці церкви св. Миколая розпочнеться чин похорону. О 13.00 – панахида на Алеї Героїв у місті Новий Розділ. Поховають Олександра на кладовищі в селі Берездівці Новороздільської міської територіальної громади.
Вічна пам`ять Героєві Олександрові Вербенцю, а родині – наші найщиріші співчуття…