Україна переживає свою Голгофу, щодня втрачаючи своїх героїчних синів та дочок, котрі стали на її захист
Тільки з Трускавецької громади вже майже сотня Героїв поклали життя за Вітчизну. Молодесенькі та старші, воїни ЗСУ та Нацгвардії, мобілізовані, контрактники та добровольці, дідусі та ті, хто ще не встиг створити сім`ю, ті, хто воював по 3-4 роки і ті, кого ворожі куля, дрон чи снаряд позбавили життя невдовзі після потрапляння на передову, передає DROBRO.
Одним з воїнів, котрі полягли за Україну, є Роман Максимів, котрого ми сьогодні зустрічали всією громадою, щоб одночасно і провести в останню путь, на місце вічного спочинку. З Орова, звідки походять батьки полеглого, прибув автобус, щоб попрощатися з ним. Багато було і людей з Трускавця, де Роман зростав, ходив до школи, церкви, де проживав у період між поїздками на заробітки в часи мирного життя.
Коли ж почалася війна і активізувалася мобілізація, то Роман Максимів не втікав від служби, не шукав відмовок, хоча хворів, а його син служить як військовий медик на Харківщині. Роман пішов служити рідному народові, не відаючи, що вже ніколи живим не повернеться до рідних Орова та Трускавця, що вже ніколи не зможе піти помолитися на мамину могилу, що більше ніколи не зустрінеться з друзями та колегами і не поспілкується про життя.
Сьогодні – Великий (Страсний) Четвер, котрий розпочинає цикл Пасхального Тридення, найголовнішого свята в християнстві. В цей день споминаємо Таємну Вечерю, яку наш Господь Ісус Христос розділив з 12 апостолами, серед яких був і зрадник Юда Іскаріот. Всі знають чим завершилася ця історія – видачею Христа за 30 срібняків, повішенням Юди, терпіннями (страстями) Господа нашого Ісуса Христа, Його смертю. Здається, що тільки сум, чорнота, безнадія. Але не все так погано – на третій день Ісус Христос воскрес, як і було провіщено старозавітніми пророками.
Тож і для нас, котрі віруємо у воскресіння плоті та вічне життя, ця віра осушує сльози. Бо віримо, що Роман Максимів, як і тисячі інших воїнів та загиблих цивільних, з висоти небес побачить колись справедливість та помсту. Бо вони, наші Українські Герої – це мученики, котрі віддали своє життя за ближніх своїх. Життя, яке забрав їм ворог-супостат.
Переглянути цей допис в Instagram
І як воскрес Христос, так воскресне Україна, постане з руїн і заквітне серед братніх народів. А станеться це завдяки нашим Героям.
Зустріч тіла полеглого воїна Романа Максиміва проходила на Перехресті Героїв. Також тут зустріли полеглого воїна Андрія Кузьмина з села Новий Кропивник біля Східниці.
Чин похорону Романа звершували у церкві святого пророка Іллі. Проповідь виголосив отець Василь Копичин, наголосивши на місії служінні воїна Романа.
Люди прийшли на похорон, щоб віддати шану тому, хто безвідмовно пішов їм служити, пішов їх захищати, виконуючи те, що вмів найкраще – служачи як водій у самохідному артилерійському дивізіоні. Він міг би ще жити, адже вік 50 років – це для декого лише половина шляху. Але куля обірвала йому життя, а поранення в самісіньке серце не давало жодних шансів на порятунок.
Спи спокійно вічним сном, друже Романе, і нехай пухом тобі буде рідна земля. Вічна пам`ять тобі, наш Герою!