Сьогоднішній день був сповнений болю й тиші, яку розривали лише людські ридання
Здавалося, навіть небо не могло стримати сліз. Холод пронизував повітря, а ще сильніше серця тих, хто прийшов віддати останню шану Воїну, передає DROBRO.
Воїн попрощався з рідною хатою, після чого траурна процесія вирушила до місцевого храму Перенесення мощей Святителя Миколая. Там відбулося прощання з Героєм, а на місцевому цвинтарі було звершено чин поховання. Державний Прапор, яким була накрита труна, передали його сестрі, як символ честі, мужності й жертовності.
Життя Василя не було легким. Він народився 14 квітня 1992 року. Всього лиш через 7 днів після народження втратив матір, а згодом – батька. Його виховувала бабуся. Попри всі випробування, Василь виріс працьовитою, щирою та доброю людиною. Таким його пам’ятатимуть усі, хто мав щастя знати цього мужнього чоловіка. Недарма кажуть: «Бог забирає найкращих».
Переглянути цей допис в Instagram
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення московитів в Україну, Василь без вагань став на захист рідної землі. Він загинув 15 березня 2024 року. Два роки вважався зниклим безвісти. Увесь цей час рідні жили надією, вірили, що він живий… Та, на жаль, правда виявилася надто гіркою.
Сьогодні ми провели Василя в останню путь. Але його життя, його подвиг і його ім’я назавжди залишаться в нашій пам’яті, у серцях усіх, хто його знав і любив.
Вічна пам’ять Герою Василю Дикому.
Слава Герою