Смерть – страшна звістка для найрідніших. Кожна людина є цінною та унікальною, і з її відходом до Вічності немов переривається нитка, що поєднувала сина з матір’ю, брата з сестрою, покійного зі світом живих. Людина живе, радіє, діє, творить, планує, дбає, старається – і в один момент її вже немає, і ніхто та ніщо не в змозі повернути людину до життя.
Смерть воїна – це про жертву, про подвиг та про героїзм. Ми собі навіть не можемо уявити, як це – бути щодня під обстрілами, щодня наражати своє життя на небезпеку, щодня служити Україні, незважаючи на погодні умови, погіршення здоров’я чи роки перебування на фронті. Тому кожна смерть воїна – це біль та смуток не лише для родини, а й для всієї України, котра втрачає найдорожчих синів та дочок, котра втрачає цвіт нації.
Сьогодні на Перехресті Героїв знову лунала молитва, знову текли сльози, знову люди схиляли коліна перед подвигом Воїна. Навіки додому «на щиті» повернувся Ігор Білик із села Доброгостів Трускавецької громади.
Смерть настигла воїна-Захисника 5 травня цього року біля н/п Новояковлівка на Запорізькому напрямку фронту.
Білик Ігор Петрович, 1971 р.н., був мобілізований півтора року тому, у вересні 2024-го. Прослужив більше півтора року як старший стрілець-вогнеметник мотопіхотного батальйону в/ч А4955. Помер на спостережному пункті під час несення військової служби.
Переглянути цей допис в Instagram
Вічна пам`ять та Царство Небесне воїну-Герою Ігореві Білику!
Поховають Героя в рідному Доброгостові.
Парастас за світлої пам’яті воїном Ігорем Біликом 25 травня, о 19.00.
Похорон – у вівторок, 26 травня, о 12.00.