У фейсбуку — “вдвічі”, “злочин”, “два долари куб”. Давайте з цифрами
Днями широкого резнансу набрали повідомлення про подвійне зростання тарифів на воду у Дрогобичі. Деякі медіа в постійній гонитві за трафіком написали про зростання тарифів вдвоє. Як пише DROBRO, В.Кондзьолка у своєму ФБ розкрив наскільки насправді зміниться тариф у Дрогобичі.
На скільки насправді зросте тариф?
Чинний тариф для населення (водопостачання + водовідведення) — 83,89 грн/м³ з ПДВ. Новий: Водопостачання- 51,80 грн без ПДВ, водовідведення – 20,95 грн без ПДВ. Разом: 72,75 грн без ПДВ. Плюс 20% ПДВ, тариф становить — 87,30 грн/м³. Це +4%, не “вдвічі”. Середня сім’я витрачає 6–8 м³ на місяць — зростання платежу становитиме 20–28 гривень. Звідки взялось “вдвічі” — я не знаю, але це не арифметика.
Чому тариф зростає взагалі?
Подивіться на структуру собівартості. З кожної гривні, яку ви платите за водопостачання, 52 копійки — це електроенергія. Насоси, які качають воду зі Стрийського та Уріжського водозаборів, підкачні станції, очисні споруди — все це електрика.
Тариф на воду — це значною мірою тариф на електроенергію. Населення платить за світло фіксований регульований тариф — він майже не змінювався. Водоканал купує електроенергію на промисловому ринку: у 2022 році вона коштувала близько 2,70 грн/кВт-год, у 2026-му — від 9 до 12 грн/кВт-год. Зростання в 3,5–4 рази за чотири роки. Це і є головна причина зміни тарифу. Це не водоканал придумав.
Чому не ремонтують труби?
Правомірне питання. Вся інвестиційна програма водоканалу на 2026 рік — 3,9 млн грн при річному обороті ~245 млн. Це ~1,6%. Чому так? Тому що роками тариф утримувався штучно низьким — спочатку НКРЕКП просто не затверджувала підвищення, тепер це право передали виконкомам. Наслідок: амортизація в тарифі — менше 40 копійок з кубометра. Основою інвестиційної програми є амортизація, а зношені фонди дають копійки. Щоб реально відновлювати мережі, громада має додатково вкладати кошти у водопостачання — інакше замкнуте коло не розірвати: нема грошей → нема ремонту → незадоволення → тиск не підвищувати тариф → нема грошей.
Що буде, якщо тариф не затвердити?
Водоканал — це насамперед електроенергія. Без тарифу, який покриває витрати, не буде чим платити за струм. Без струму насоси не качають. Це операційна реальність комунального підприємства.
Куди рухатись. Бачення.
Перше — навчитись економити воду. Роками тариф був штучно занижений, і до води відповідно ставились. 30 гривень на місяць більше — це не катастрофа, це сигнал, що ресурс коштує. Лічильники, контроль витоків у будинку, свідоме споживання — це те, що реально знижує платіж.
Друге — ставити правильні запитання про інвестиційну програму. НКРЕКП затвердила план розвитку водоканалу на 2025–2029 роки із загальним фінансуванням 28,3 млн грн за п’ять років. Це мізер. Інвестпрограма формується за жорсткими державними правилами, і відступити від них неможливо. Але це не дрогобицька специфіка — така сама модель діє по всій Україні і скрізь дає однаковий результат: комунальна інфраструктура старіє швидше, ніж оновлюється. Питання треба ставити вище: чому держава закріпила модель, яка прирікає водоканали країни на повільне руйнування.
Третє — користуватись правом на публічну інформацію. Законодавство гарантує право отримати від комунального підприємства будь-яку публічну інформацію: фінансову звітність, структуру витрат, виконання інвестпрограми. Це право кожного мешканця — і ним варто користуватись.
І наостанок.
Вода в Дрогобичі — справді якісна
Це не агітація, це факт, підтверджений лабораторно. Але якісна вода з справних мереж коштує грошей. Сприймати воду як ресурс, що має реальну ціну — це умова того, щоб вона взагалі текла з крана.
Незгодні з цифрами — покажіть інші цифри.
На другому фото: витяг з проекту рішення виконкому про затвердження тарифу.