Сергій Криницький захищав українську землю, щоб діти могли спокійно вчитися і бачити чисте небо над головою
Його історія, розказана через 22 відео з фронтового телефону, вразила Reuters. Телефон іноді працював від батарей, знятих зі збитих російських дронів, передає DROBRO.
Криницький ніколи не був кадровим військовим. До війни працював у сільському господарстві та будівництві. Після важкого поранення він місяць пролежав у комі, а згодом розводив кролів.
Мобілізація і пекло біля Часового Яру
Наприкінці 2024 року призовні офіцери забрали його в селі Білогір’я на Хмельниччині. Після швидкої підготовки він потрапив до 24-ї механізованої бригади.
У квітні 2025 року Сергій разом із двома побратимами окопався біля Часового Яру. Ворожі дрони постійно били по позиції, землю після ударів доводилося відкопувати заново. Постачання могло не бути по 3–4 дні. Щоб вижити, Криницький збирав їжу, цигарки та зброю в загиблих російських солдатів.
Ворог сунув хвилями, іноді підходячи на 20 метрів. На 326-й день служби дрон забрав побратима, з яким Сергій майже рік прожив у бліндажі.
«Вранці ви разом жартуєте. А до вечора вже кличуть ворота раю» — гірко згадує Криницький.
Коли росіяни почали впритул наближатися, командування наказало залишити позицію. Сергій пройшов 25 кілометрів до безпечнішого місця. За час цих боїв він у ближньому бою знищив 23 терористів, отримав контузію і тимчасово втратив слух.
Звання Героя України
У травні Президент України вручив Сергію Криницькому звання Героя України за особисту мужність і героїзм.
Після повернення в Краматорськ Сергій почав ходити до місцевих шкіл. Розповідав учням про ціну війни. Руки в нього тремтіли, а на очах блищали сльози.
«Я зрозумів у тих школах, що не даремно захищав нашу землю і цих дітей, щоб вони могли вчитися і бачити чисте небо».