На Куп’янському напрямку ворог зіткнувся з новою реальністю: повністю автоматизована система знищення, робить просування піхоти майже неможливим
За даними підрозділу “Оріон” бригади “Помста”, до 88% російських штурмовиків гинуть ще на підході до українських позицій, не встигаючи навіть наблизитися, пише DROBRO.
Як працює “кілл-зона” під Купянськом
У травні 2025 року, коли росіяни активно використовували “сіру зону” для накопичення сил, українські військові розгорнули комплексну роботизовану систему контролю території. Вона поєднує:
- розвідувальні дрони “Лелека” та Mavic для постійного моніторингу;
- ударні FPV-дрони для точкового знищення;
- наземні роботизовані комплекси для додаткового прикриття.
Система працює 24/7 без постійної присутності бійців. Будь-який рух ворога фіксується відразу — і на ціль запускають від 5 до 12 FPV-дронів одночасно. Російські солдати просто не встигають зрозуміти, звідки прилітає удар.
Російська піхота боїться заходити
Результат вражає: російська піхота практично перестала просуватися на цьому ділянці фронту. Техніка не наближається ближче ніж на 20–25 кілометрів — будь-яка спроба руху закінчується знищенням. Офіцер підрозділу “Оріон” Владислав Золотарев пояснює:
«Нам потрібно було не просто знищувати людей, а позбавити противника самої можливості рухатися та закріплюватися. І це вдалося».
— Владислав Золотарев, підрозділ “Оріон”
Це не разові випадки — ефективність підтверджують навіть росіяни. Один з полонених з позивним “Бегунок” тричі намагався провести групи через цей ділянку. Усі три рази його підрозділи були повністю розгромлені. Він став єдиним, хто вижив, і врешті здався… безпосередньо безпілотнику, який супроводив його до українських позицій.
Значення для фронту
Така “кілл-зона” — це приклад, як технології та інновації дозволяють Україні компенсувати чисельну перевагу ворога. Росіяни втрачають людей і техніку ще на етапі підготовки, що змушує їх змінювати тактику та уникати певних ділянок. Це не лише економить життя українських бійців, а й виснажує ресурси агресора.
Куп’янський напрямок залишається одним з найгарячіших, але завдяки таким системам ЗСУ перетворюють його на справжню пастку для окупантів. Ворог платить високу ціну за кожну спробу наступу — і це лише початок ери роботизованої війни на фронті.