Рівно рік тому, 24 березня 2025 року, загинув воїн-Захисник Юрій Соколович
Згадаймо покійного Героя в річницю смерті.
Соколович Юрій Львович народився 6 лютого 1980 року в місті Трускавець, передає DROBRO.
З 1987 року навчався в школі №2 та в музичній школі по класу флейти. З 1994 року навчався в школі №3.
У 1995 році вступив до Дрогобицького музичного училища ім.В.Барвінського, де навчався по класу тромбона і отримав диплом з відзнакою. Також з великим задоволенням відвідував циркову студію “Каскад”.
З 2000-2005 роки навчався в НМАУ ім.П.І.Чайковського в Києві, там і познайомився з майбутньою дружиною.
Працював в Заслуженому симфонічному оркестрі Національної радіокомпанії України. Під керівництвом Шейка В.О. оркестр здійснював записи в найбільшій студії Європи. Юра у складі колективу вів активну концертну діяльність як в Україні, так і за кордоном: Італія, Іспанія, Португалія, Люксембург, Нідерланди, Польща, Франція, Німеччина, Південна Корея та Іран.
В 2008 році одружився та переїхав жити до Кривого Рогу. В шлюбі народились син Марко та донька Софія – щастя та гордість батьків.
З 2008 року працював в муніципальному духовому оркестрі. Він був чудовим музикантом. У всіх колективах його дуже поважали!
27 травня 2024 року Юрій Соколович добровільно пішов захищати свою землю. Він був сміливим, мужнім, надійним товаришем для своїх побратимів. З перших днів служби виконував бойові завдання на східному напрямку. Командир поважав його за дисциплінованість, відповідальність, та говорив: «Таких людей як ти, Юрко, нам не вистачає!».
Соколович Юрій Львович, солдат, старший навідник гранатометного взводу стрілецького батальйону військової частини А3283, віддав своє життя 24 березня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Ольгівка Курської області.
Юрій був життєрадісним, веселим та щирим. Любив життя, а життя любило його! Він був не тільки відважним захисником, але й чудовою людиною, який завжди був готовий прийти на допомогу. Його щира усмішка назавжди залишиться в нашій пам’яті!
Ми пам’ятатимемо його не зі смутком, а з гордістю за його відвагу. Він поклав своє життя як справжній воїн, захищаючи найцінніше – майбутнє своїх дітей!
Згадує дружина Героя: «Наш рідний! З тобою завжди було затишно та тепло. Ти неймовірний тато для Марка та Софійки, чудовий син своїх батьків та турботливий чоловік! Пам’ять про тебе житиме в кожному дні. Нехай твоя душа знайде спокій, а я обережно зберігатиму все, що в нас було».
Вічна пам`ять воїнові Юрієві Соколовичу та всім, хто поліг за волю та незалежність України.
Пам`ятаємо наших Героїв!