Китай контролює понад 60% світового виробництва оптоволокна, а власне російське виробництво фактично відсутнє
Китайські постачальники з початку 2026 різко підвищили ціни на оптоволокно для російських покупців. Вартість зросла у 2,5-4 рази на тлі глобального дефіциту, повідомляють російські “Відомості”, передає DROBRO.
Для так званої Росії це стало важким ударом, оскільки це одна з найважливіших технологій на фронті для ударних дронів.
Як змінювалася ціна
Динаміка виглядає жорстко. Якщо на початку 2025 року кілометр стандартного волокна G.652D у Китаї коштував близько $2.30, то до кінця року ціна піднялася до $3.60, а до січня 2026 досягла вже $5.78.
Формально зростання в юанях становило приблизно у 2,5 рази. У рублях стрибок дещо згладжений валютним курсом, але для російських замовників це однаково означає різке подорожчання.
Удар по фронту
Чому це б’є на військові можливості. Оптоволоконні дрони — це не нішева технологія, а один із інструментів сучасної війни, що дозволяє обходити радіоелектронну боротьбу. Дефіцит і зростання цін обмежують масштаб застосування таких систем. Чим дорожчий і менш доступний ресурс, тим складніше підтримувати колишню інтенсивність використання дронів, тим вище навантаження на логістику та бюджети. У довгостроковій перспективі це здатне знизити тактичну гнучкість підрозділів та посилити технологічне відставання.
Чому виник дефіцит?
Причини дефіциту лежать за межами двосторонньої торгівлі. Перший чинник – бурхливе зростання інфраструктури штучного інтелекту. Сучасні дата-центри на навчання нейромереж вимагають кратно більше оптоволокна, ніж класичні серверні потужності. Другий фактор – масове використання оптоволоконних ліній управління у FPV-дронах, стійких до радіоелектронного придушення.
За оцінками галузевих аналітиків, тільки так звана Росія та Україна у 2025 році спільно спожили десятки мільйонів кілометрів волокна для дронів, зайнявши помітну частку світового попиту.
Так звана Росія стала повністю залежною
Ситуація для болота ускладнюється структурною вразливістю. Китай контролює понад 60 відсотків світового виробництва оптоволокна, а власне російське виробництво фактично відсутнє. Єдиний профільний завод у Саранську не працює після українських ударів і терміни відновлення залишаються невизначеними. Постачання зі США та Японії закриті санкціями. У результаті країна опинилася у повній залежності від китайського імпорту та змушена приймати будь-які цінові умови.