Кульовий кран здається найпростішою деталлю в системі, повернув ручку, і вода пішла або зупинилася. Саме тому його часто купують за ціною, та за першим, що трапилося на полиці. Але через рік-два виявляється, що ручка не повертається, з-під штока підтікає, або різьба не підійшла до фітинга. Давайте
розберемося, на що дивитися перед покупкою, щоб кран прослужив десятиліття, а не один сезон.
Як він працює і навіщо потрібен
Усередині корпусу розташована куля з наскрізним отвором. Коли отвір збігається з трубою, вода проходить. Повернули ручку на 90°, і куля перекриває потік. Ніяких прокладок, що зношуються від кожного закриття, як у старих вентилях, тут немає, тому кран швидко спрацьовує і довго служить.
Є важливе обмеження, кульовий кран призначений лише для відкриття й закриття. Регулювати ним напір, прикриваючи наполовину, не можна, потік б’є по кулі й ущільненнях, які зношуються нерівномірно, і кран починає текти. Для регулювання існують інші клапани.
Матеріал корпусу: чому латунь і яка саме
Найпоширеніший матеріал корпусу це латунь, і на це є причини. Вона не боїться води, добре різьбиться, витримує тиск і температуру. Але латунь буває дуже різна в цих виробах.
Дешеві крани часто відливають із латуні, де багато цинку. З часом у воді з підвищеною жорсткістю або агресивним складом цинк вимивається, метал стає крихким і пористим. Це явище називається знецинкуванням. Корпус може тріснути без попередження.
Тому звертайте увагу на два слова в описі: кована латунь (вона щільніша за литу) і стійка до знецинкування (в європейських каталогах її позначають DZR). Нікелеве покриття зовні додає корозійної стійкості й забезпечує охайний вигляд.
Ще одна деталь: іноді продавці пишуть «латунь», хоча з неї зроблений лише корпус, а всередині різні сплави й пластик. Це нормально для ручки та ущільнень, але куля має бути хромованою латунною, а шток міцним.
Ущільнення і куля
Хороший кран має ущільнення з PTFE (тефлон): воно витримує високу температуру, не втрачає пружності й не прилипає до кулі. Шток, у якого ущільнення двоступеневе, довше не тече.
Окремо слід згадати про повний прохід. Якщо отвір у кулі менший за діаметр труби, кран «душить» потік, а для опалювальних систем з насосами це зайвий гідравлічний опір. Повнопрохідні крани не звужують переріз і підходять для відповідальних ділянок.
Різьба: де найбільше помилок
Тут ховається чимало проблем. Перше правило: різьба на крані й на фітингу має збігатися за типом.
Різьба буває внутрішня (ВР, «мама») і зовнішня (ЗР, «тато»). Крани випускають у різних поєднаннях.
Не менш важливо, це різьба має бути чистою, без задирок. Перевірте візуально, чи рівні нитки, і накрутіть кран на ваш фітинг хоча б на пару обертів руками, ще в магазині. Якщо їде тяжко або з перекосом, це поганий знак.
Діаметр: як не переплутати дюйми й DN
Тут здивує навіть досвідчених. Розмір різьби в дюймах і умовний прохід DN в міліметрах не збігаються з реальними розмірами.
Правило вибору просте, діаметр крана має відповідати діаметру труби. Ставити «менший, бо дешевше» не варто: виникне «пляшкове горло», а на опалювальній системі зросте
шум і навантаження на насос. Так само немає сенсу брати більший, ніж потрібно: ви переплатите, а ґрунтовних переваг не отримаєте.
Тиск, температура і призначення
Гляньте на позначення PN. Це номінальний тиск у барах: PN16 розрахований на 16 бар, PN25 на 25. Для побутового опалення чи водопостачання вистачає й PN16, проте запас не завадить, особливо в багатоповерхівках, де можливі гідроудари.
Температуру також перевіряйте. Для гарячої води й опалення потрібні крани, розраховані на 100 °C і вище. А ось на питну воду й на газ беруть спеціальні крани з відповідними дозволами: газовий кран не можна замінити водним, і навпаки. Колір ручки допомагає орієнтуватися: червона
зазвичай для гарячого, синя для холодного, жовта для газу, але орієнтуватися лише на колір не варто. Важливіше маркування на корпусі.
Ручка: важіль чи «метелик»
Це не дрібниця. Важіль зручніший у важкодоступних місцях: його легко повернути однією рукою, і положення «відкрито/закрито» видно одразу (якщо важіль уздовж труби, потік відкритий). «Метелик» компактніший, його ставлять там, де мало місця, але повертати складніше,
особливо мокрими руками. Якщо кран стоїть у зоні, де пальці не пролізуть, беріть варіант із подовженою ручкою.
Кульові крани HERZ
Австрійський виробник HERZ випускає кульові крани для різних завдань. У каталозі є звичайні й посилені (heavy duty) моделі, крани з «американкою» та з вільнообертовою гайкою, трипозиційні, з подовженою ручкою, а також окремі серії для питної води й газу. Для опалення та охолодження типові
параметри такі: корпус із кованої латуні з нікелевим покриттям, повнопрохідна куля, ущільнення з PTFE, номінальний тиск PN25 і температура до 150 °C (вода до 110 °C, без пари).
Якщо потрібні якісні крани для опалення, водопостачання чи колекторних груп, асортимент зручно переглянути в розділі: кульові крани. Окрему увагу варто приділити маркуванню на самому виробі й обраній комбінації
різьби та ручки.
Як перевірити якість у магазині
Кілька простих способів, які не потребують спеціальних приладів:
- Вага. Кований латунний кран відчутно важчий за дешевий литий аналог такого самого розміру.
- Хід ручки. Вона має повертатися плавно, без ривків, з чітким упором на 90°. Люфту бути не повинно.
- Маркування. На корпусі повинні бути вказані виробник, DN, PN. Якщо там нічого немає, це привід насторожитися.
- Різьба. Рівна, без заусенців, чітка по всій довжині.
- Упаковка і комплектація. Оригінальний виріб, як правило, добре запакований, і ручка, гайка чи прокладки в комплекті.
Монтаж: що псує навіть хороший кран
- Не перетягуйте різьбу. Латунь м’якша за сталь, і надмірне зусилля руйнує корпус.
- Тримайте ключ на тій стороні корпусу, яку закручуєте, інакше можна пошкодити внутрішні вузли.
- Для конічної різьби використовуйте стрічку або льон із пастою, а для плоского ущільнення, прокладку, без герметика.
- Перші дні після запуску перевіряйте з’єднання, адже мікротечі проявляються не відразу.
- Раз на рік-два повертайте ручку кілька разів. Кран, який роками стоїть у одному положенні, може закиснути.