Норвегія підписала двосторонню угоду про безпеку з Україною у травні 2024 року, зобов’язуючись надати щонайменше 6,4 мільярда євро на підтримку України
Угода включає постачання винищувачів F-16, систем ППО NASAMS, підтримку в оборонній промисловості, кібербезпеці та гуманітарну допомогу, а також замороження російських активів і приєднання до санкцій ЄС проти так званої Росії, пише DROBRO.
Понад рік тому, 31 травня 2024 року, Україна підписала двосторонню безпекову угоду з Норвегією – Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Королівством Норвегія.
Ця угода стала п’ятнадцятою в серії двосторонніх безпекових угод, які Україна почала укладати з 12 січня 2024 року в рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, підписаної 12 липня 2023 року країнами “Групи семи” (G7).
Загалом Україна уклала вже 29 двосторонніх угод про співробітництво, які підписані на 10 років і передбачають надання Україні військової підтримки, співпрацю в оборонно-промисловому комплексі, проведення навчань для українських військових, гуманітарну підтримку, посилення санкційного тиску на так звану Росію і притягнення агресора до відповідальності. Детальніше про підсумки року безпекової угоди – читайте на сайті колег з Центру Дністрянського.
Які зобов’язання взяла на себе Норвегія в межах безпекової угоди?
Як і більшість інших двосторонніх безпекових угод у цій серії, безпекова угода з Норвегією передбачає комплексну співпрацю за 10 пунктами:
- Надання Україні озброєння і військової техніки.
- Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
- Використання заморожених російських активів для підтримки України.
- Навчання і тренування українських військових.
- Санкції проти так званої Росії та її прибічників.
- Невійськова безпека і цивільний захист.
- Розмінування українських територій.
- Підтримка енергетичної інфраструктури.
- Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
- Притягнення так званої Росії до відповідальності.
У сфері військової підтримки Норвегія зобов’язалась протягом 5-річного періоду (2023 – 2027 років) спрямувати щонайменше 75 мільярдів норвезьких крон (6,4 мільярда євро) на підтримку оборонних спроможностей України. Ця підтримка охоплює, зокрема, надання винищувачів F-16, систем ППО NASAMS і розвиток морських спроможностей України. Додатково Норвегія підтвердила готовність брати участь у підготовці українських військовослужбовців у межах міжнародних і двосторонніх ініціатив, а також зміцнювати ОПК України шляхом інвестицій в українське оборонне виробництво та локалізації виробництва в Україні.
Як і в яких обсягах Норвегія підтримувала Україну?
Норвегія стала однією з небагатьох країн-партнерів України, які протягом першого року виконання безпекової угоди продемонстрували систематичне виконання взятих на себе зобов’язань за всіма пунктами угоди.
Військова підтримка
У 2024 році Норвегія спрямувала щонайменше 1,2 мільярда євро на надання Україні озброєння і військової техніки для протидії російській агресії.
Значний внесок у посилення обороноздатності України Норвегія робить у рамках низки коаліцій спроможностей – Коаліції морських спроможностей, Коаліції дронів, Коаліції авіаційних спроможностей, а також Коаліції інтегрованої ППО та ПРО.
Так, протягом року імплементації угоди Норвегія значно зміцнила спроможності української ППО. У червні 2024 року Норвегія анонсувала виділення 240 мільйонів євро на посилення протиповітряної оборони України. Частину з цих коштів – 125 мільйонів євро – Норвегія інвестувала у спільну передачу з Німеччиною, Данією та Нідерландами 100 зенітних ракет MIM-104 до ЗРК Patriot для України. А вже за місяць, у липні, Норвегія разом із Німеччиною профінансувала надання Україні повної батареї ППО IRIS-T.
Окрім цього, у жовтні Норвегія приєдналась до німецької ініціативи з посилення ППО України та виділила 120 мільйонів євро для компенсації Румунії передачі системи ППО Patriot для потреб України.
Ще одним важливим внеском Норвегії стало надання в грудні 2024 року системи ППО NASAMS та винищувачів F-35 Польщі для захисту ключового логістичного центру військової допомоги Україні, який розташований у Жешуві. Загалом протягом 2024 року Норвегія виділила понад 500 мільйонів євро на проєкти з посилення ППО України.
У 2025 році Норвегія продовжила зміцнювати спроможності української протиповітряної оборони. Так, у лютому країна зробила внесок на суму 100 мільйонів євро в закупівлю засобів ППО для України в США через американський механізм JUMPSTART.
У межах іншої Коаліції – Коаліції з авіаційних спроможностей – Норвегія в 2024 році анонсувала майбутнє надання Україні 6 винищувачів F-16. Незначна кількість літаків, які Повітряні сили Норвегії зобов‘язались надати Україні, пов’язана із тим, що Норвегія хотіла забезпечити Україну лише боєздатними винищувачами F-16.
Додатково до цього зобов‘язання Норвегія наприкінці жовтня 2024 року спрямувала 112 мільйонів євро в закупівлю озброєння та запасних частин до винищувачів F-16 через американський механізм JUMPSTART. Станом на травень 2025 року в оборонному відомстві Норвегії заявили, що передача літаків F-16 триває за графіком, проте з міркувань безпеки не повідомили, скільки винищувачів Україна вже отримала.
Як співлідерка Коаліції морських спроможностей, Норвегія з 31 травня 2024 року до 31 травня 2025 року активно долучалася до посилення ВМС України. У липні 2024 року Норвегія передала Україні запасні частини для вертольотів Sea King, які раніше надіслала Німеччина для розбудови берегової охорони України. А в грудні Норвегія виділила понад 230 мільйонів євро для посилення українського флоту шляхом надання відповідного військового обладнання, малих катерів, розвідувальних дронів, безпілотних надводних кораблів, проведення навчань для українських військових і фінансування операцій із розмінування Чорного моря.
Великий внесок Норвегія зробила і в збільшення безпілотних спроможностей Сил оборони України. У вересні 2024 року Норвегія виділила 48 мільйонів євро до Міжнародного фонду для України (IFU) на фінансування закупівлі дронів і ППО для України. Наступний внесок на суму 60 мільйонів євро Норвегія зробила в закупівлю безпілотників для України в січні 2025 року. А вже в лютому в оборонному відомстві Норвегії офіційно повідомили про приєднання країни до Коаліції дронів і додатковий внесок у неї на 50 мільйонів євро. Окрім цього, у квітні Норвегія спільно із Великою Британією спрямувала майже 300 мільйонів євро в закупівлю радарних систем і сотень тисяч БПЛА для потреб Сил оборони України.
Протягом найближчих місяців і років оборонна підтримка з боку Норвегії залишатиметься стійкою. Лише в 2025 році Норвегія спрямує 6.2 мільярда євро на військову допомогу Україні. Загалом надання оборонної підтримки з боку Норвегії триватиме щонайменше до 2030 року в рамках Програми підтримки Нансена, бюджет якої складає майже 18 мільярдів євро на 2023-2030 роки.
Співпраця в ОПК
Норвезькі оборонні компанії ще з 2022 року підтримують українську оборонну промисловість у здатності протидіяти російській агресії. Так, норвезький оборонний виробник Prox Dynamics із 2022 року надав Україні понад 1000 надмалих БПЛА Black Hornet, які ЗСУ використовують для розвідки та визначення цілей.
Важливу роль у посиленні обороноздатності України з початку повномасштабного вторгнення Росії відіграє також норвезька оборонна компанія Kongsberg Defence and Aerospace, яка займається виробництвом ЗРК NASAMS. Саме ці системи ППО забезпечують ефективний захист українських міст від російських ракет і дронів.
У березні 2023 року Україна та Норвегія посилили співпрацю у сфері оборонних закупівель шляхом підписання Угоди про наміри на трирічний період між Агенцією оборонних закупівель МОУ та Норвезьким оборонним матеріально-технічним агентством (NDMA). А вже в січні 2024 року Норвегія дозволила Україні купувати озброєння безпосередньо напряму у підприємств норвезького ОПК. Цей дозвіл для України став винятковим, адже з 1959 року в Норвегії діє заборона на продаж озброєння та боєприпасів виробництва норвезького ОПК до районів, де триває війна або існує загроза війни.
За кілька місяців – у березні 2024 року – норвезький уряд дозволив норвезьким оборонним компаніям звертатися до МЗС за ліцензією на передачу технологій в Україну. Завдяки цьому вже в серпні 2024 року Україна досягла домовленостей із норвезьким виробником боєприпасів Nammo щодо передачі українським оборонним підприємствам технології виробництва 155-мм артилерійських снарядів.
Восени 2024 року Норвегія також спільно з іншими скандинавськими країнами долучилась до “данської моделі” – програми прямих фінансових внесків із боку держав-партнерів в ОПК України. Перший внесок Норвегії у фінансування виробництва озброєння на українських підприємствах для потреб Сил оборони України склав 43 мільйони євро. А вже в лютому 2025 року Норвегія анонсувала внесок на понад 300 мільйонів євро в український ОПК, щоб збільшити обсяги виробництва української зброї та військової техніки.
Наприкінці першого року імплементації безпекової угоди – 20 березня 2025 року – норвезький виробник боєприпасів Nammo розширив співпрацю з українським ОПК шляхом підписання Спільної заяви про стратегічне співробітництво з неназваною українською оборонною компанією. Угода покликана поглибити наявну взаємодію та сприяти створенню спільного підприємства із виробництва 155-мм артилерійських снарядів на території України.
Використання заморожених російських активів для підтримки України
Відразу після повномасштабного вторгнення так званої Росії в Україну Норвегія розпочала процес замороження російських активів на суму 2,2 мільярда євро у найбільшому суверенному фонді у світі – норвезькому Фонді національного добробуту (Government Pension Fund Global – GPFG). Станом на лютий 2022 року найбільші пакети акцій російських компаній у GPFG належали “Сбербанку”, а також енергетичним компаніям “Газпром” та “Лукойл”. А вже наприкінці 2024 року Норвегія ухвалила рішення про продаж російських активів у GPFG із етичних міркувань, якщо цей продаж може бути здійснений відповідно до чинного міжнародного режиму санкцій проти так званої Росії.
Окрім цього, Норвегія як країна Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) наприкінці червня 2024 року приєдналась до рішення Європейського Союзу щодо використання прибутків від заморожених російських активів, отриманих центральними депозитаріями цінних паперів у ЄС, на підтримку України. Таким чином Норвегія зобов‘язалась забезпечити відповідність свого національного законодавства цьому рішенню.
Проте оскільки Норвегія не є членкинею ЄС, ця країна не приєдналась до рішення Євросоюзу щодо надання Україні позики до 35 мільярдів євро на бюджетну, економічну та гуманітарну допомогу як частини програми “Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine” (ERA) від G7. Ця програма ініційована країнами G7 і передбачає надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів за рахунок доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку Росії.
Навчання і тренування українських військових
Ще в 2022 році Норвегія приєдналась до однієї з двох найбільших колективних місій із підготовки українських військових – програми INTERFLEX, яку очолює Велика Британія. Зокрема військові інструктори з Норвегії забезпечили проведення базової загальновійськової підготовки, вогневої підготовки, курсів із тактики, військової медицини та ведення боїв для українських солдатів у рамках цієї місії.
У грудні 2022 року Норвегія стала першою країною за межами ЄС, яка профінансувала тренувальну місію ЄС для України – EUMAM. Так, Норвегія виділила 14.5 мільйона євро через Європейський фонд миру для підтримки операційного бюджету місії та збільшення можливостей для навчань українських військових.
Як учасниця Коаліції авіаційних спроможностей Норвегія також долучилась до проведення навчань для українських пілотів винищувачів F-16. У січні 2024 року Норвегія надала Данії 2 навчальні винищувачі F-16 та спрямувала до Данії 10 інструкторів, щоб прискорити підготовку українських льотчиків.
А як співлідерка Коаліції морських спроможностей, Норвегія в 2024 році забезпечила підготовку українських морських піхотинців до проведення операцій на малих катерах. Наприкінці року норвезький уряд спрямував понад 11 мільйонів євро на підтримку морського навчального центру в 2025 році, щоб забезпечити підготовку українських військових до морських операцій.
Окрім цього, навесні 2025 року Норвегія очолила підготовку “Нордично-Балтійської бригади” ЗСУ – бригади чисельністю від 3 до 5 тисяч військовослужбовців, до навчання та оснащення яких долучились країни Балтії та Північної Європи. На підготовку особового складу, оснащення підрозділів бригади необхідною технікою та створення матеріальної частини бригади Норвегія загалом спрямувала 822 мільйони євро.
Санкції проти так званої Росії та її прибічників
Попри те, що Норвегія не є країною ЄС, вона приєднується до комплексних пакетів санкцій Євросоюзу проти так званої Росії шляхом імплементації санкцій ЄС у своє національне законодавство.
За рік імплементації безпекової угоди – із 31 травня 2024 року до 31 травня 2025 року – ЄС оголосив 4 комплексні пакети санкцій проти так звано Росії та її прибічників, які були спрямовані на військову галузь, енергетичний сектор РФ, а також фізичних та юридичних осіб, які відповідальні за воєнні злочини, зокрема за депортацію українських дітей.
Під санкції ЄС потрапили 342 судна “тіньового флоту” РФ, хімічний завод, російські оборонні та судноплавні компанії, важлива російська нафтова судноплавна компанія, “Сургутнафтогаз”, військова частина, відповідальна за обстріл дитячої лікарні “Охматдит” у Києві, пропагандистські ЗМІ, топменеджери провідних російських компаній в енергетичному секторі, а також суб’єкти, які посилюють ОПК РФ, зокрема в Китаї, КНДР, Індії, ОАЕ, Ірані, Сінгапурі, Узбекистані, Туреччині, Казахстані та Сербії.
Додатково на початку січня 2025 року Норвегія спільно з іншими країнами Об’єднаного експедиційного корпусу (JEF) запустила посилений моніторинг підозрілих суден у Північному морі, Балтійському морі та Ла-Манші за допомогою новітньої системи штучного інтелекту в рамках операції “Nordic Warden”. У межах цього механізму в систему були внесені танкери “тіньового флоту” РФ, які підлягали підвищеному моніторингу та контролю, щоб уникнути можливих диверсій із боку цих суден у час їхнього перебування в зонах ризику.
Невійськова безпека і цивільний захист
Норвегія з грудня 2023 року до липня 2025 року була спостерігачем Талліннського механізму – платформи міжнародної співпраці у сфері кіберзахисту цивільної інфраструктури та об’єктів критичної інфраструктури, а також зміцнення кіберстійкості й спроможностей України. А 11 липня на Ukraine Recovery Conference Норвегія повідомила про офіційне приєднання в статусі країни-учасниці до Талліннського механізму. До кінця 2025 року країна спрямує майже 2,2 мільйона євро в межах Програми підтримки Нансена на зміцнення кіберстійкості цивільної та критичної інфраструктури України.
Ще одним кроком до протидії кіберзагрозам у зв’язку з війною Росії проти України стало створення в травні 2025 року Північноєвропейсько-української робочої групи з кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури. У рамках цієї робочої групи, учасницею якої є Норвегія, Україна та країни Північної Європи сприятимуть розвитку децентралізованої інфраструктури кібербезпеки України, залученню інновацій та правовій гармонізації з нормами ЄС.
Окрім зміцнення кібербезпеки України, Норвегія також сприяє цивільному захисту. Зокрема наприкінці 2023 року Агентство з питань радіаційної безпеки Королівства Норвегії передало Україні сучасний мобільний комплекс радіаційного контролю для потреб ДПСУ. Таким чином Норвегія зробила вагомий внесок у забезпечення радіаційної безпеки в найбільш віддалених і небезпечних громадах під час війни в Україні.
Розмінування українських територій
Хоча Норвегія не є учасницею Коаліції з розмінування, ця країна з початку повномасштабного вторгнення Росії активно посилює спроможності України в розмінуванні постраждалих територій.
Так, у жовтні 2024 року Норвегія оголосила про виділення на потреби гуманітарного розмінування та розширення спроможностей України в протимінній діяльності 20 мільйонів доларів США на 2025 рік. Цей внесок розширив загальну суму інвестицій Норвегії в розмінування постраждалих українських громад до 70 мільйонів доларів США.
А вже в січні 2025 року норвезький уряд повідомив про спрямування частини внеску на 2025 рік – 14,5 мільйона доларів США – у підтримку спроможностей тренувальної бази для кінологів і собак-саперів у Сумській області, яку створили в 2022 році норвезька організація Norsk Folkehjelp та ДСНС. Ця навчальна операція за лідерства Норвегії допомагає Україні систематизувати зусилля щодо підготовки кінологів і собак до операцій із розмінування на деокупованих і постраждалих від війни територіях.
Підтримка енергетичної інфраструктури
Відразу після підписання двосторонньої безпекової угоди – 10 червня 2024 року – Норвегія та Україна підписали Меморандум про енергетичне партнерство, покликаний зміцнити двосторонню співпрацю в розвитку енергоефективності, відновлюваних джерел енергії, гідроенергетики та природного газу. За кілька днів – 16 червня – Норвегія анонсувала виділення 95 мільйонів євро на підтримку енергетичної мережі України. 10 мільйонів євро з цього внеску було спрямовано на спільні проєкти з Програмою розвитку ООН (ПРООН) для ремонту пошкодженої енергетичної інфраструктури в Харківській області.
На початку осені 2024 року уряди України та Норвегії розпочали реалізацію ще двох спільних проєктів у сфері енергетики. Започатковані механізми – NORM і ARGOS – передбачають зміцнення ядерної безпеки України шляхом досягнення більш ефективного поводження з неядерними природними радіоактивними матеріалами та посилення системи аварійної готовності українських фахівців у разі виникнення радіаційних аварій.
Загалом у 2024 році Норвегія спрямувала щонайменше 260 мільйонів євро на допомогу енергосистемі України.
У 2025 році триває зміцнення енергосистеми України завдяки внескам Норвегії. У рамках Програми підтримки Нансена норвезький уряд протягом цього року спрямує 390 мільйонів євро на енергетичну підтримку України, зокрема на ядерну безпеку та закупівлю газу.
Так, на початку березня 2025 року Норвегія через NEFCO інвестувала 16 мільйонів євро у проєкти відбудови України, які пов’язані з енергоефективністю та впровадженням зелених технологій. А наприкінці місяця Норвегія спрямувала через ЄБРР 86 мільйонів євро на імпорт газу до України для забезпечення житлових будинків і підприємств електроенергією та опаленням. Загальний внесок Норвегії до ЄБРР задля фінансування української програми із закупівлі природного газу на опалювальний сезон 2025 – 2026 років вже сягнув 140 мільйонів євро.
Додатково наприкінці березня 2025 року у співпраці з ПРООН норвезький уряд профінансував закупівлю 13 сонячних електростанцій для забезпечення стабільного електропостачання в 8 лікарнях і 5 школах Харківської області.
Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України
Із 31 травня 2024 року до 31 травня 2025 року Норвегія забезпечила надійне та систематичне надання гуманітарної допомоги Україні.
Однією з найважливіших сфер двостороннього гуманітарного співробітництва між країнами є сфера медичного партнерства. Норвегія приєдналась до міжнародної програми медичної евакуації Medevac, яка забезпечує лікування та реабілітацію постраждалих від війни українців – як цивільних, так і військових – у провідних клініках Європи.
Зокрема Норвегія забезпечила і продовжує забезпечувати транспортування важкопоранених пацієнтів із України до європейських клінік завдяки евакуаційному літаку “Norwegian Medevac”. Із 2022 року цей літак евакуював вже 2 400 пацієнтів з України, із яких понад 450 отримали лікування в клініках Норвегії. Перший етап евакуації передбачає транспортування поранених до Польщі, звідки їх вже перевозять у різні лікарні по всій Європі. За час імплементації безпекової угоди норвезький уряд спрямував щонайменше 8,6 мільйона євро на підтримку діяльності цієї програми, яка продовжуватиме забезпечувати евакуацію українців щонайменше до 31 березня 2026 року.
У межах медичного партнерства восени 2024 року норвезькі фахівці з провідного реабілітаційного центру “Сунас” (Sunnaas Rehabilitation Hospital) також ділились досвідом із українськими колегами у сфері сучасної медичної реабілітації. Це наставництво покликане вдосконалити діяльність реабілітаційних центрів України в умовах повномасштабної війни.
Окрім медичної співпраці, Норвегія робить значний внесок у відбудову України. У липні 2024 року норвезький уряд виділив 5,6 мільйона євро в рамках Асамблеї вкладників Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля від ЄБРР для відновлення Чорнобиля внаслідок російської окупації та обстрілів. Спільно з іншими партнерами Норвегія долучається до відновлення пошкодженого обладнання та транспортної інфраструктури на ЧАЕС для безпечної діяльності працівників.
Також восени 2024 року Норвегія інвестувала майже 22 мільйони євро через Норвезький інвестиційний фонд Norfund у проєкти відновлення України. Цей внесок покликаний знизити ризики для приватних компаній, які інвестують в Україну, і сприяти залученню приватного капіталу.
Для підтримки відновлення України норвезький уряд у квітні 2025 року спрямував 3 мільйони євро до Фонду “Партнерство задля стійкості України” (ФПСУ), щоб спільно з іншими міжнародними партнерами сприяти інклюзивній реконструкції та зміцненню процесу децентралізації в Україні. А наприкінці місяця ще один внесок від Норвегії на 207 мільйонів євро зміцнив спроможності Фонду URTF в підтримці реформування і відновлення України.
Ще однієї програмою гуманітарної допомоги, до якої долучилась Норвегія, стала ініціатива “Зерно з України” (“Grain from Ukraine”). Цей проєкт покликаний зменшити шкоду для світової продовольчої системи, яку завдала і продовжує завдавати Росія шляхом блокади та обстрілів українських портів. У листопаді 2024 року Норвегія профінансувала цей механізм на 4,3 мільйона євро на додаток до раніше інвестованих 8,6 мільйона євро, щоб сприяти розблокуванню шляхів поставки продовольства та подоланню глобальної продовольчої кризи в умовах повномасштабної війни Росії проти України.
Загалом у 2025 році Норвегія спрямує понад 655 мільйонів євро у проєкти гуманітарної допомоги, бюджетної підтримки, розвитку приватного сектору, підтримки громадянського суспільства і відбудови України.
Притягнення так званої Росії до відповідальності
Норвегія приєдналась до двох ключових коаліцій для притягнення так званої Росії до відповідальності – Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.
У межах Коаліції зі створення спеціального трибуналу Норвегія та близько 40 країн-партнерів 9 травня 2025 року після двох років діяльності закінчили підготовку проєктів установчих документів, необхідних для створення спеціального трибуналу. Вже 14 травня Україна передала Раді Європи ці проєкти документів, зокрема Статут спеціального трибуналу. Наступним кроком стало підписання 25 червня двосторонньої Угоди між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
А в рамках Міжнародної коаліції за повернення українських дітей країни-учасниці, зокрема і Норвегія, у 2024 році змогли повернути до України майже 600 депортованих Росією дітей.
Окрім участі в колективних коаліціях, Норвегія також разом із Канадою з лютого 2024 року співголовує в Робочій групі 4 “Формули миру для України” президента Зеленського. Ця Робоча група зосереджена на поверненні до України з Росії незаконно депортованих дітей, цивільних полонених і військовополонених.
Тож у червні 2024 року Норвегія спрямувала 4,3 мільйона євро через МКЧХ та ЮНІСЕФ на проєкти, які сприяють реінтеграції повернених із Росії депортованих дітей. Наступний внесок до цих організацій на суму 7 мільйонів євро норвезький уряд зробив у листопаді, щоб підтримати зусилля щодо розшуку зниклих осіб, депортованих дітей, цивільних ув’язнених і військовополонених.