Американські солдати продовжують поповнювати лави ЗСУ, вступаючи в українську армію, проте останнім часом їх профіль та кількість зазнали змін
Американські добровольці продовжують служити в лавах української армії, хоча їхній профіль за останні два роки змінився. Про це повідомляє The New York Times, яка присвятила окремий матеріал іноземцям, які воюють проти російської агресії, передає DROBRO.
Навесні група українських солдатів із американцем Закарі Міллером ледь не загинула від дрона-камікадзе. У розпачі Міллер кинув у безпілотник розряджену гвинтівку. Дивом дрон відхилився від курсу, і бійці вижили. Для 38-річного Міллера Україна стала шансом повернутися до військової служби, яку він втратив після поранення в Іраку та аварії мотоцикла.
“Я ніколи не хотів покинути службу. Це єдине, що я коли-небудь хотів робити”, – сказав він.
Він прибув у лютому 2025 року, залишивши роботу у будівництві вже після того, як адміністрація Трампа скоротила допомогу Україні.
Нове лице добровольців
За оцінками, в українській армії служать від тисячі до кількох тисяч американців, але потік став меншим. Наразі серед них більше людей без бойового досвіду чи тих, хто шукає в Україні нову мету. Багато хто приїжджає з маленьких містечок США. Одні тікають від проблем та безвиході, інші шукають другий шанс на військову кар’єру. Український командир Микола Лавренюк визнає: “Дехто приїжджає, щоб боротися за свободу. Інші хочуть заробити або ховаються від закону”.
Історії з передової
Доброволець із позивним “Алабама”, колишній зварювальник із США, воює, незважаючи на важкі поранення. Його рудувате волосся і борода прикривають шрами і зміщену щелепу – слід попадання осколка. Він зізнається: його мотивував шанс боротися за праву справу та обіцянку українського уряду виділити землю ветеранам. 27-річний ветеран морської піхоти із позивним “Мандо” тепер працює з дронами. З листоноші він перетворився на оператора безпілотників, які знищують позиції росіян. А 24-річна парамедик із Юти, молодший сержант Гленна Манчего допомагає рятувати життя у польових шпиталях. “Люди забули, що ми тут”, – сказала вона після ампутації ноги українському бійцю. Вона була поранена і все одно має намір залишитися в Україні після війни.
Ціна та мотивація
Зарплата добровольців така сама, як і в українських солдатів: близько 1000 доларів базово і до 3000 доларів у вигляді бойових надбавок. Але справжньою ціною стають поранення, загибель товаришів та життя в окопах. За даними Музею історії України у Другій світовій війні, на фронті загинули щонайменше 92 американці.
Україна приймає
Україна відчуває нестачу людей та вітає іноземців. Вони служать у регулярних частинах та міжнародних легіонах. “Це просто чудово, що американські ветерани в наших лавах”, – каже Лавренюк. Деякі американські добровольці, приїхавши до України, швидко змінюють своє рішення брати участь у боях. “У нас є хлопці, які кажуть, що дуже хочуть воювати. Вони приїжджають у зону бойових дій і потім заявляють: “Сер, я хочу піти до логістики””, – розповідає старший лейтенант Микола Лавренюк.
Але є й ті, хто, навпаки, знаходить тут унікальний досвід, наприклад освоєння новітніх технологій ведення війни, включаючи застосування дронів. Український музей історії Другої світової війни присвятив окрему експозицію іноземним комбатантам. За словами куратора Юрія Горпініча, лише американців через ЗСУ пройшло кілька тисяч. Ці історії показують, що для багатьох Україна стала більшою за місце служби: хтось шукає другий шанс, хтось рятує життя, а хтось мріє залишитися після війни. У результаті саме тут чужі війни перетворюються їм на особисті.