Упертість Путіна по Україні починає дратувати навіть найближче оточення – NYT

Позиція Путіна через війну з Україною починає викликати все більше роздратування всередині власної вертикалі влади

Похилого віку російський диктатор Путін (72 роки) все більше втрачає підтримку навіть усередині власної орбіти. Як повідомляє The New York Times, уперте небажання Путіна йти на компроміс по Україні викликає роздратування у високопосадовців Кремля, особливо на тлі тиску з боку адміністрації Трампа, передає DROBRO.

Упродовж двох десятиліть Україна багаторазово руйнувала імперські мрії Путіна – від провалу так званої “Новоросії” до провалу бліцкригу 2022-го. Його нинішня спроба помститися – затяжна війна заради повного контролю над чотирма окупованими областями – стає дедалі поодинокішим хрестовим походом.

Навіть у стінах Кремля все голосніше звучать питання: а чи не час зупинитися?

Трамп лякає, але Путін не чує

Після того, як президент США Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо відкрито попередили: терпіння Вашингтона закінчується і США можуть вийти з переговорів — у Москві почалася паніка. Страх перед подальшою ескалацією наростає, проте Путін, як зазначає NYT, продовжує гнути свою лінію: ні кроку назад, ні дня тиші, доки Україна не капітулює на його умовах.

Серед вимог Кремля — повне виведення ЗСУ з території Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, а також відмова від вступу до НАТО. Ці умови фактично дублюють ультиматум, який Путін озвучив ще влітку 2024 року. З того часу — жодного кроку назустріч.

Роздратування назріває — але на півголосу

За даними американської газети, деякі люди, пов’язані з кремлівськими елітами, визнають: вони шоковані тим, наскільки непоступливий Путін навіть зараз. Одне з джерел розповіло, що поведінка диктатора після пропозиції про припинення вогню виявилася “більш впертим ніж очікувалось”.

Навіть під загрозою зриву переговорів зі США та можливого зростання бойових втрат Путін відмовляється від тимчасової паузи. Тим часом Україна, яка формально погодилася на перемир’я, продовжує отримувати сотні ударів по своїх територіях — снаряди, дрони, ракети.

Російська армія порушує власне оголошення про припинення вогню, а українські військові відповідають відповідно до реальної бойової обстановки.

Росіяни платять за війну зі своєї кишені

На тлі політичної впертості Путіна економіка так званої Росії продовжує пробуксовувати. Інфляція, викликана багаторічними військовими витратами та санкціями, з’їдає доходи пересічних громадян. Банківські ставки досягли 21%, що фактично задушило кредитування, бізнес та споживання.

За три роки повномасштабної війни Кремль уже спалив понад дві третини ліквідних коштів Фонду національного добробуту – близько 7 трильйонів рублів. Бюджет тріщить, усі соціальні програми урізаються, а росіяни об’єднуються під тягарем постійного зростання цін, нестачі імпортних товарів і обвалу рубля.

Дедалі більше людей усвідомлюють: ціна путінської війни — це не лише кров на фронті, а й розруха у власному гаманці.

Політика війни заради війни

Видання наголошує: незважаючи на імітацію мирних намірів, Кремль не готовий до жодної угоди, якщо в ній не буде тотального визнання всіх російських вимог. Але час працює не на Путіна. Його невблаганна впертість починає викликати дедалі більше роздратування всередині своєї вертикалі влади. Росіяни, навіть у вищих кабінетах, починають запитувати: чи варто проливати кров і руйнувати країну заради амбіцій одного впертого старого, якому знову не дають спокою перемоги України?

admin