Податкова отримає дані про наявність рахунків та банківських сейфів в українців

Кабінет Міністрів схвалив проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)”.

Таке рішення Кабмін ухвалив на засіданні у п’ятницю, 18 квітня, повідомив представник уряду у парламенті Тарас Мельничук у Telegram, передає DROBRO.

Зокрема, цей законопроєкт передбачає створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, який адмініструватиме Державна податкова служба (ДПС).

Для цього законопроєкт визначає перелік субʼєктів, які надсилатимуть до ДПС інформацію про рахунки та індивідуальні банківські сейфи, а також перелік користувачів, які використовуватимуть цю інформацією.

Реєстр міститиме дату відкриття/закриття банківського рахунку, рахунку у цінних паперах, платіжного, іншого рахунку/електронного гаманця, вид та номер рахунку, що містить номер IBAN, а також ПІБ власника рахунку, індивідуального банківського сейфа та дані про осіб, які мають до нього доступ.

У пресслужбі Міністерства фінансів наголосили, що реєстр міститиме лише дані про наявність рахунків та банківських сейфів, а не про рух коштів фізосіб.

“У законопроєкті зафіксовано, що до зазначеного реєстру не передаються відомості про рух і залишки коштів за рахунками громадян та про вміст сейфа. Також положення законопроєкту не передбачають будь-яких обмежень або затримок у проведенні фінансових операцій фізичними особами у зв’язку з запровадженням реєстру”, – запевнили у міністерстві.

Крім того, проєктом закону передбачено:

створення Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень за адмініструванням ДПС;
удосконалення процедури верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та механізму застосування заходів впливу за подання недостовірних відомостей про них;
впровадження санкцій за порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства;
створення механізму викривачів у сфері фінмоніторингу та їх захисту;
розширення переліку спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу на довірчих власників трастів і торговців культурними цінностями, які проводять операції через “вільні порти”, якщо сума перевищує 400 тисяч грн;
недопущення до управління та/або контролю за спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу злочинців або їх співучасників (спільників).

У пресслужбі Мінфіну зазначають, що мета ухвалення цього законопроєкту – приведення українського законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму у відповідність до норм ЄС.

“Це є обов’язковою умовою для забезпечення подання офіційної заявки на приєднання України до SEPA (Single Euro Payments Area). Приєднання України до SEPA дозволить громадянам та бізнесу здійснювати перекази у євро між європейськими країнами надзвичайно швидко, без додаткових комісій та за чітко встановленими правилами”, – йдеться у повідомленні міністерства.

Як повідомлялося, в оновленому Меморандумі про економічну та фінансову політику між владою України та МВФ українська влада підтвердила намір керуватися затвердженою у грудні 2023 року Національною стратегією доходів для збільшення надходжень до держбюджету, яка передбачає можливість розширення підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації щодо сум коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків.

Раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що співробітники Державної податкової служби мають отримати доступ до фінансових даних українців, які наразі є банківською таємницею.

“Я як міністр фінансів вважаю, що максимальна прозорість і відкритість у сплаті податків – це наше майбутнє. І ми не маємо боятися розкривати банківську таємницю, яка, як ми вважаємо, від чогось нас захищає. Банківська таємниця захищає злодіїв і злочинців”, – казав міністр.

Він висловив переконання, що банківська таємниця для податківців все одно буде скасована в рамках євроінтеграції. Водночас очільник Мінфіну визнав, що цьому може перешкоджати недовіра українців до державних інституцій.

Своєю чергою голова правління НБУ Андрій Пишний раніше наголошував, що збереження банківської таємниці залишається одним із принципових завдань Національного банку, яке набуває особливої актуальності у світлі інтеграції України до ЄС.

Водночас голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (“Слуга народу”) вважає, що чинний склад Верховної Ради не зможе ухвалити зміни до законодавства, які б дозволили Податковій службі отримати доступ до даних про кошти на банківських рахунках українців.

admin